Великдень наближається. Майстер-класи з писанкарства тривають. У міському історичному музеї з цим мистецтвом познайомили маленьких нововолинців.
Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? Мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство як ідею спасіння душі від мороку з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, – ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну.
Як правильно тримати писачок, виводити лінії, що означає кожен символ, як фарбувати виріб – з першими азами писанкарського ремесла знайомить дітей викладач місцевої школи мистецтв Марія Булюк. Діти захоплено спостерігають, а потім ретельно виводять крихітні значки на яйцях, ретельно дотримуючись порад наставниці. Це уже другий майсер-клас протягом дня у міському музеї.
Школяр Сергій бере участь у всіх можливих уроках майстерності. Ази писанкарства опанував давно, тож тепер допомагає тим, хто тільки знайомиться з цим мистецтвом. Його писанки уже представлені на виставці в музеї. Хлопчик каже – тішаться його захопленням і батьки, а родичі та знайомі нерідко просять написати великодніх яець до свят у подарунок.
А ось Аріна тільки-но знайомиться з писанкарством. І перші її лінії на яєчку виходять досить таки рівні й охайні – резюмує керівник майстер-класу. Дівчинка захопилася цим заняттям і каже – має величезне бажання навчитися вправно писати писанки.
Спершу на яйце наносять основні лінії простим олівцем, згодом покривають їх воском. Доки викладач розповідає дітям, як правильно це робити, нагода повчитися є й у мене.
Відверто кажучи, процес написання великоднього яйця непростий, потребує терпіння і неабиякої фантазії. Але це добра нагода матеріалізувати за допомогою різноманітної символіки свої найпотаємніші бажання, закласти щирі емоції і відчуття, що народжуються під час цього захопливого заняття.
